Друзі, колеги, громадяни Республіки Уяви,

Ви є вартовими на порозі між двома світами.

Однією ногою в бутті, а іншою в дії.

Ти стоїш на краю і запрошуєш мене впасти разом з тобою.

Будь ласка, не штовхай мене і не дивись, як я падаю.

Станьте зі мною в колі вогню, який спалює ілюзію, що ми розділені.

Вогонь запалюється присутністю і розпалюється відданістю. 

Його полум'я освітлює таємниче диво, що розгортається в кожній миті.

Іноді вибух.

Іноді шепіт зсередини.

Що є всередині? Що є зовні?

Цей світ... він зараз кличе тебе. Прислухайся до тріщини у стіні, де болить найбільше.

Біль – це життя, що проривається назовні.